Матей 17,1-9
Контекст
Попередня глава закінчується двома віршами, що вводять в тематику Преображення (Мт 16,27-28) і розповідають про Сина Чоловічого, що йтиме в славі, та про прихід Царства Сина Чоловічого.
Термінологія
Мт 17,1
"По шістьох днях...", - що вважати точкою відліку, яка подія є цією точкою відліку? Ймовірно, що це:
- розмова з Петром у якій Христос розповідає про свої страждання: "... що Йому треба йти в Єрусалим і там багато страждати від старших, первосвящеників та книжників...";
- також докори "компетентного учня" (Петра): "Пожалій себе Господи!..." (Мт 16,21-23).
Текст підкреслює, що Христос вибирає трьох учнів: Петра, Якова та Йоана, називаючи їх по іменах.
Мт 17,2
Факт Преображення євангелист Матей описує грецьким терміном (μετεμορφώθη - пасивний стан, 3 особа однини), що означає: a) внутрішня зміна в чомусь фундаментальному, наприклад у характері або стані, також змінюватися, трансформуватися; б) переміна у спосіб видимий для інших.
Автор підкреслює, що переміна Христа сталася на очах в учнів, а дослівно "перед ними".
Ось як текст описує переміну Христа:
- "обличчя його засяяло", порівнюючи цей стан до сонця; термін сяяти (ἔλαμψεν) означає: випромінювати світло, наче небесні світила, блискавки; термін "обличчя" (πρόσωπον) вказує на передню частину людської голови і перекладається, як "маска" та "особа".
- "одежа побіліла" - вигляд Христа прирівнюється до світла; "одежа" (ἱμάτια) - верхній одяг, мантія; "біла як світло" (λευκὰ ὡς τὸ φῶς) - білий колір у даному випадку означає "білий, блискучий".
Текст вказує на лице та на одежу, порівнюючи до сонця та світла. Чому саме лице та одежа? І чому згадано сонце і світло?
Мт 17,3
"καὶ ἰδοὺ ὤφθη αὐτοῖς Μωϋσῆς καὶ Ἠλία" - даний вірш Хоменко та Огієнко перекладають "з'явилися їм Мойсей та Ілля", натомість грецький текст говорить дослівно: "зараз було побачено" (ὤφθη - пасивний стан, третя особа, однина, від дієслова "бачити"). Тобто апостоли отримали дар, можливість побачити Мойсея та Іллю. Ці два біблійні персонажі є добре знані у Старому Завіті. Мойсей став першим пророком та провідником народу і Господь через нього врятував ізраїльтян із єгипетської неволі (книга Виходу). Пророк Ілля боровся проти ідолопоклонства, а точніше проти царя Ахава та його дружини Єзавелі (1 Цар 17--20; 2 Цар 2).
Обидва біблійні персонажі (Мойсей та Ілля) були прикладами вірності Господеві. Вони намагалися врятувати народ від загибелі: Мойсей від єгипетського рабства, а Ілля від ідолопоклонства, яке впроваджувала царська сім'я. У тексті вказано, що Мойсей та Ілля розмовляли лише з Христом.
Мт 17,4
І до цієї розмови Христа з Мойсеєм та Іллєю додається Петро. Стих (17,4) розпочинається з дієслова, що означає "відповідати" (ἀποκριθεὶς) і часто стосується Христа та розмов з іншими людьми. Натомість, у даному випадку Петра ніхто нічого не запитує. Проте, він намагається стати учасником діалогу, що відбувається перед його очима.
В своєму звертанні Петро називає Христа Господом, він стверджує, що "добре нам тут бути" і пропонує, що сам зробить три намети. Термін "намет, шатер" (σκηνη') означає місце для проживання, а також вказує на старозавітню скинію (Вих 25,9; 26,1-30); цей же термін Хоменко перекладає, як "храмина". І власне скинія, цей маленький храм, був місцем зустрічі людини з Богом (Вих 33,9).
Соломон будує Єрусалимський храм і переносить скинію та ковчег до Храму (2 Хр 5,2-7).
Насправді зрозуміти термін "скинія" або "намет", а також значення тексту без ознайомлення з подіями Старого Завіту є неможливо.
Мт 17,5
У цьому стиху маємо сцену теофанії, тобто об'явлення Господнє. Цей епізод описують всі синоптичні Євангелія (Мт 17,1-9; Мр 9,2-9; Лк 9,28-36). Опис є досить парадоксальним, бо говориться про "ясну хмару", яка їх "огорнула" (ἐπεσκίασεν). Хоча дослівно термін означає "зробити тінь, вставши між об'єктом і джерелом світла, тобто кинути тінь". Іншими словами, хмара є тією, що відділяє апостолів від джерела слів: "Це Син мій Улюблений". Текст наголошує, що необхідно слухати Христа.
Мт 17,6
Цей стих вже згадує всіх трьох учнів, що з Христом вийшли на гору. І їхня реакція відповідає ситуації, коли людина зустрічається з Божественним об'явленням. Вони впали обличчям до землі і "були перелякані сильно".
Мт 17,7
Щоб вивести учнів зі стану сильного страху Христос чинить наступне:
- наближається до них;
- доторкається;
- і говорить.
Термін "доторкнутися" (ἁψάμενος) має значення "торкатись з метою благословити".
Звертання Христа є досить лаконічне: "Устаньте і не бійтеся". Воно нагадує слова, якими Господь звертався до пророків перед тим як доручити їм місію.
Мт 17,8
Лише після цього учні піднімаються і бачать, що вже окрім них та Христа нікого більше не залишилось на горі.
Мт 17,9
Під час сходження з гори, Христос наказує учням не розповідати про побачене, ставлячи єдину умову - "поки Син Чоловічий не воскресне з мертвих".
Цей стих повертає нас до початку розповіді і нагадує про те, що Христос має страждати та лише тоді Воскреснути.
Інтерпретація
- розмова з Петром у якій Христос розповідає про свої страждання: "... що Йому треба йти в Єрусалим і там багато страждати від старших, первосвящеників та книжників...";
- також докори "компетентного учня" (Петра): "Пожалій себе Господи!..." (Мт 16,21-23).
Текст підкреслює, що Христос вибирає трьох учнів: Петра, Якова та Йоана, називаючи їх по іменах.
Мт 17,2
Факт Преображення євангелист Матей описує грецьким терміном (μετεμορφώθη - пасивний стан, 3 особа однини), що означає: a) внутрішня зміна в чомусь фундаментальному, наприклад у характері або стані, також змінюватися, трансформуватися; б) переміна у спосіб видимий для інших.
Автор підкреслює, що переміна Христа сталася на очах в учнів, а дослівно "перед ними".
Ось як текст описує переміну Христа:
- "обличчя його засяяло", порівнюючи цей стан до сонця; термін сяяти (ἔλαμψεν) означає: випромінювати світло, наче небесні світила, блискавки; термін "обличчя" (πρόσωπον) вказує на передню частину людської голови і перекладається, як "маска" та "особа".
- "одежа побіліла" - вигляд Христа прирівнюється до світла; "одежа" (ἱμάτια) - верхній одяг, мантія; "біла як світло" (λευκὰ ὡς τὸ φῶς) - білий колір у даному випадку означає "білий, блискучий".
Текст вказує на лице та на одежу, порівнюючи до сонця та світла. Чому саме лице та одежа? І чому згадано сонце і світло?
Мт 17,3
"καὶ ἰδοὺ ὤφθη αὐτοῖς Μωϋσῆς καὶ Ἠλία" - даний вірш Хоменко та Огієнко перекладають "з'явилися їм Мойсей та Ілля", натомість грецький текст говорить дослівно: "зараз було побачено" (ὤφθη - пасивний стан, третя особа, однина, від дієслова "бачити"). Тобто апостоли отримали дар, можливість побачити Мойсея та Іллю. Ці два біблійні персонажі є добре знані у Старому Завіті. Мойсей став першим пророком та провідником народу і Господь через нього врятував ізраїльтян із єгипетської неволі (книга Виходу). Пророк Ілля боровся проти ідолопоклонства, а точніше проти царя Ахава та його дружини Єзавелі (1 Цар 17--20; 2 Цар 2).
Обидва біблійні персонажі (Мойсей та Ілля) були прикладами вірності Господеві. Вони намагалися врятувати народ від загибелі: Мойсей від єгипетського рабства, а Ілля від ідолопоклонства, яке впроваджувала царська сім'я. У тексті вказано, що Мойсей та Ілля розмовляли лише з Христом.
Мт 17,4
І до цієї розмови Христа з Мойсеєм та Іллєю додається Петро. Стих (17,4) розпочинається з дієслова, що означає "відповідати" (ἀποκριθεὶς) і часто стосується Христа та розмов з іншими людьми. Натомість, у даному випадку Петра ніхто нічого не запитує. Проте, він намагається стати учасником діалогу, що відбувається перед його очима.
В своєму звертанні Петро називає Христа Господом, він стверджує, що "добре нам тут бути" і пропонує, що сам зробить три намети. Термін "намет, шатер" (σκηνη') означає місце для проживання, а також вказує на старозавітню скинію (Вих 25,9; 26,1-30); цей же термін Хоменко перекладає, як "храмина". І власне скинія, цей маленький храм, був місцем зустрічі людини з Богом (Вих 33,9).
Соломон будує Єрусалимський храм і переносить скинію та ковчег до Храму (2 Хр 5,2-7).
Насправді зрозуміти термін "скинія" або "намет", а також значення тексту без ознайомлення з подіями Старого Завіту є неможливо.
Мт 17,5
У цьому стиху маємо сцену теофанії, тобто об'явлення Господнє. Цей епізод описують всі синоптичні Євангелія (Мт 17,1-9; Мр 9,2-9; Лк 9,28-36). Опис є досить парадоксальним, бо говориться про "ясну хмару", яка їх "огорнула" (ἐπεσκίασεν). Хоча дослівно термін означає "зробити тінь, вставши між об'єктом і джерелом світла, тобто кинути тінь". Іншими словами, хмара є тією, що відділяє апостолів від джерела слів: "Це Син мій Улюблений". Текст наголошує, що необхідно слухати Христа.
Мт 17,6
Цей стих вже згадує всіх трьох учнів, що з Христом вийшли на гору. І їхня реакція відповідає ситуації, коли людина зустрічається з Божественним об'явленням. Вони впали обличчям до землі і "були перелякані сильно".
Мт 17,7
Щоб вивести учнів зі стану сильного страху Христос чинить наступне:
- наближається до них;
- доторкається;
- і говорить.
Термін "доторкнутися" (ἁψάμενος) має значення "торкатись з метою благословити".
Звертання Христа є досить лаконічне: "Устаньте і не бійтеся". Воно нагадує слова, якими Господь звертався до пророків перед тим як доручити їм місію.
Мт 17,8
Лише після цього учні піднімаються і бачать, що вже окрім них та Христа нікого більше не залишилось на горі.
Мт 17,9
Під час сходження з гори, Христос наказує учням не розповідати про побачене, ставлячи єдину умову - "поки Син Чоловічий не воскресне з мертвих".
Цей стих повертає нас до початку розповіді і нагадує про те, що Христос має страждати та лише тоді Воскреснути.
Інтерпретація
Запитання:
Чому Христос Переображається тільки перед трьома учнями? Чому з Ним розмовляють лише Мойсей та Ілля? Яка мета цієї події? Показати виключно славу Христа перед стражданнями чи щось більше?
Цей епізод ще раз наголошує на важливості Старого Завіту для розуміння Новозавітних подій.
Основні тематики цього тексту:
- Христос не шукає можливості прорекламувати себе перед усім народом. Він це робить лише перед власними учнями.
- Вчитель перемінився, хоча залишився тією ж особую, котру знали учні. Він привідкрив їм маленьку частинку свого Божества.
- Реакція учнів на зустріч з Божественним є передбачувана і дуже людська. Вони бажають тут залишитися, хоча насправді їхнє завдання йти і свідчити те, що побачили.
- Основну науку, яку вони отримали це: "Не бійтеся!" Адже, страх прийде, коли Христа розіпнуть, а вони розбіжаться.
- Тема Воскресіння піднімається в тексті, але на той момент вона ще не була зрозуміла для учнів. Лише в час записування новозавітних текстів, автори збагнули значення Христових слів та обітниць.
Преображення особи стало для християнства першочерговим завданням, якого маємо прагнути. Але воно завжди йде в парі зі стражданнями.
Чому Христос Переображається тільки перед трьома учнями? Чому з Ним розмовляють лише Мойсей та Ілля? Яка мета цієї події? Показати виключно славу Христа перед стражданнями чи щось більше?
Актуалізація
Подія Преображення ставить більше запитань, аніж дає відповідей. Людина зустрічається з Божественним. І хоча це їй завжди цікаво, вона німіє від страху того феномену, що їй відкрився.Цей епізод ще раз наголошує на важливості Старого Завіту для розуміння Новозавітних подій.
Основні тематики цього тексту:
- Христос не шукає можливості прорекламувати себе перед усім народом. Він це робить лише перед власними учнями.
- Вчитель перемінився, хоча залишився тією ж особую, котру знали учні. Він привідкрив їм маленьку частинку свого Божества.
- Реакція учнів на зустріч з Божественним є передбачувана і дуже людська. Вони бажають тут залишитися, хоча насправді їхнє завдання йти і свідчити те, що побачили.
- Основну науку, яку вони отримали це: "Не бійтеся!" Адже, страх прийде, коли Христа розіпнуть, а вони розбіжаться.
- Тема Воскресіння піднімається в тексті, але на той момент вона ще не була зрозуміла для учнів. Лише в час записування новозавітних текстів, автори збагнули значення Христових слів та обітниць.
Преображення особи стало для християнства першочерговим завданням, якого маємо прагнути. Але воно завжди йде в парі зі стражданнями.
Література:
1. Louw, J.E. – Nida, E.A., Greek-English Lexicon of the New Testament Based on Semantic Domains, I-II, New York 1989.
2. Bauer, W. – Danker, F. W. – Arndt, W. – Gingrich, F.W., A Greek-English Lexicon of the New Testament and other early Christian literature, Chicago 2000.
Немає коментарів:
Дописати коментар