11 Неділя (Мт 18,23-35)

 Мт 18,23-35

Контекст 

Увесь вісімнадцятий розділ Матея присвячений темі Царства Небесного. Христос пояснює апостолам через різні метафори та приклади, що таке "Царство Небесне". Його особливість така, що воно зовсім відмінне від політичного поняття монархії, а швидше нагадує фотографічний знімок, але в негативі. Христос показує приклад Царства Небесного на дітях (Мт 18,1-11), подає приклад пастуха котрий покидає дев'яносто дев'ять овечок і шукає одну загублену (Мт 18,12-14), а також говорить про стосунки в Церкві та про обов'язок прощати (Мт 18,15-22).

   Термінологія

Мт 18,23

У цьому вірші Христос проводить паралелі між Царством Небесним і земним, порівнює стосунки між царем та підданими. Автор уточнює, що мова йде про "людину-царя" (ἀνθρώπῳ βασιλει); у перекладах Хоменка і  Огієнка це значення втрачається. 

І цей цар намагається звірити рахунки.  Тут текст додає термін "логос" (λόγον), що означає: а) заява, (б) мова, (в) Євангеліє, (г) трактат, (ґ) Слово, (д) рахунок, (е) причина. Власне "рахунок" найкраще відповідає тому, що бажає почути цар від своїх підданих.

Мт 18,24

І приводять до нього (царя) чоловіка, що заборгував "десять тисяч талантів", що "є еквівалентом мільйону динаріїв. Суму в цій притчі автор значно перебільшує для того, щоб підкреслити величезні відмінності між двома боргами.  Зауважмо, що в давнину внаслідок поразки на війні люди з великими статками іноді ставали рабами і їх викуповували разом із бізнесом, яким вони і надалі керували". 

Уявімо собі описану вище кількість боргу:  в той час один талант дорівнював (в залежності від регіону) від 60 кг до 30 кг.  Отже, якщо йдеться про золото чи навіть срібло, то маємо просто неймовірний борг.  Тому борг, який має віддати чоловік надзвичайно великий. 

Мт 18,25

Боржник не має  можливості віддати борг. Виникає питання, що ж він зробив з такою величезною сумою?  Згідно тодішніх норм його дружину, дітей та все, що мав продають, щоб повернути частину боргу.

Мт 18,26

Слуга  падає перед господарем, немов перед Божеством, на коліна і просить про дивну, навіть наївну річ, обіцяючи повернути борг. Слуга просить (в імперативі) "будь довготерпеливий" (μακροθύμησον), що означає "залишатися терплячим, терпляче почекати." І далі продовжує: і ВСЕ віддам тобі. Тобто чоловік, що витратив нескінченні багатства, буде здатний в скорому часі повернути їх.  В який спосіб?

Мт 18,27

Реакція царя є більш, ніж дивною.  Він змилосердився (σπλαγχνισθεὶς), більше того, навіть не вимагає повернути хоча б частину боргу. Цар виявляє характеристики, які для особи, що бажає провести аудит зовсім недоречні. І він відпускає свого слугу (ἀφῆκεν –  термін означає дозволити особі залишити певне місце або відпустити, звільнити, а також пробачити). 

Мт 18,28

Цей вірш можемо назвати кульмінацією притчі. Тут представлено іншого слугу (назвемо його слуга №2), що теж заборгував слузі №1 певну суму коштів, а точніше сто динаріїв. Динарій - це була срібна монета.  Один динарій - це була денна плата звичайного робітника, котрий не володів жодним ремеслом, або рядового римського солдата. 

Незвичною є поведінка слуги №1, бо він не просто вимагає заборговані кошти, а  чинить жорстоко щодо свого співбрата: утримує його (κρατήσας - взяти на себе примусово, схопити, захопити, міцно тримати) та застосовує фізичну силу (ἔπνιγεν - застосувати тиск навколо шиї, щоб заподіяти шкоду або вбити, тобто задушити),  вимагаючи сплати боргу.

Мт 18,29

Слуга №2 просить про милосердя тими ж словами і жестами, як у Мт 18,26, просячи про терпеливість (μακροθύμησον). І відколи текст почав повторювати подібну сцену, то слухач очікує, що слуга № 1 вибачить і відпустить співбрата. 

Мт 18,30

І прощений слуга № 1 чинить так, що його боржник опиняється в темниці, аж до повернення боргу ( ἕως - так довго аж доки  не поверне боргу). 

Мт 18,31

Реакція друзів була природною. Вони  дуже засмутилися, (ἐλυπήθησαν - пасивний стан; термін означає "мати серйозні психічні або емоційні страждання, дратуватися, ображатися"). Для підсилення емоційного стану автор в тексті  використовує слова "вельми" або "дуже" (σφόδρα). Вони йдуть до царя, якого автор тексту називає "господар" і не просто розповідають йому, а (διεσάφησαν) надзвичайно детально пояснюють ситуацію, що сталася зі слугою №2.

Мт 18,32

Господар, покликавши слугу №1 (προσκαλεσάμενος - "викликати в юридичному або офіційному сенсі"),   називає його "раб злий" (δοῦλε πονηρε), кажучи: бо твій я борг простив на твоє прохання. 

Мт 18,33

Господар пояснює як би мав поступити слуга  зі своїм  співбратом:  найважливіше - проявити (ἐλεῆσαι) "співчуття тому, хто його потребує, мати милосердя або жаль".

Мт 18,34

І тепер господар також поступає по справедливості. Він скасовує своє попереднє рішення. Розгнівавшись швидко  (ὀργισθεὶς) на слугу №1, передає його катам (βασανισταῖς) - це особа,  котра служила охоронцем у в'язниці, та виконувала обов'язок катування в'язнів (це була частина судового розгляду). І фраза "аж поки не поверне боргу" є  аналогічною фразі,  яку мовив своєму співбрату слуга №1 (Мт 18,30).

Мт 18,34

Останній вірш нам пригадує, що це лише притча і її завдання навчити слухачів/читачів.

Висновок Христос робить очевидний:  прощати  необхідно, якщо ми очікуємо, щоб і нам простили. 

 Зауважмо, що йдеться про необхідність прощати "від" або "з" серця вашого (ἀπὸ τῶν καρδιῶν ὑμῶν). Тобто з глибини особи:  простити не словами, а прийняти рішення цілою особою про необхідність прощення. 

 Інтерпретація

  Запитання:

Для сучасної людини абсолютна монархія може бути зразком Царства Небесного? Читаючи історію, єдиної позитивної відповіді на це питання не знайдемо. Проте й демократія не надто відповідає зразку бажаного Неба, бо вже на землі ми відчуваємо негативи так званого "голосу народу". Як зрозуміти цю притчу і як її пояснити сучасній людині?

  Актуалізація:

Гадаю, хто розпочав власну справу і успішно її розвиває не погодиться з діями царя  з притчі. Адже той, хто дає без перерви в борг, а потім прощає космічні суми не може бути добрим керівником. Його бізнес, тобто царство, збанкрутує в найближчому майбутньому. Тим паче, зустрічаючись із кожним боржником та вирішуючи долю людини і грошей особисто, він не матиме часу на впорядкування  власного господарства.
Чи може цар з притчі бути прикладом успішного керівника?
Невже Царство Небесне має працювати за законами успішного стартапу або використовувати методи компанії монополіста, яка всіма правдами та неправдами усуває конкурентів з ринку? Якщо ні, то що це за феномен - Царство Небесне? 
Найперше, воно розпочинається ще тут на землі через стосунки між людьми. 
Цар не просто прощає борг своєму слузі-невдасі, а пропонує новий договір, даючи шанс розпочати все з нуля. І вийшовши з царських палат новою людиною, слуга отримує можливість розпочати життя без боргів і без образ. Проте, виявляється, що прощати і бути прощеним це різні речі. Легко прийняти прощення, але важко зійти з престолу власної гордості та простити іншому його провину.
В цій притчі присутні наступні важливі теми: прощення, вдячність, вміння подивитися на себе з іншої сторони, так би мовити відзеркалити себе у інших. Ще одна важлива тема - успішно використати шанс, а також дати шанс іншому. 
І на завершення - тема справедливості. Усі бажають справедливості, коли є пригноблені і переслідувані, але одразу про неї забувають, коли стають сильними та успішними. 
Підсумовуючи, у нашому ставленні до інших проявляється віра у Царство Небесне. На скільки ми готові прощати, на стільки здатні вступити у простір Любові, який дарує милосердний Цар.

Література:

1. GREEK-ENGLISH LEXICON of the NEW TESTAMENT BASED ON SEMANTIC DOMAINS, Second Edition, Volume 1-2, Johannes E. Louw and Eugene A. Nida Editors, UNITED BIBLE SOCIETIES NEW YORK 1989. 

2. A GREEK-ENGLISH LEXICON OF THE NEW TESTAMENT AND OTHER EARLY CHRISTIAN LITERATURE, Third Edition (BDAG), F. W. Danker, W. Bauer, W.F.Arndt, F.W.Gingrich, THE UNIVERSITY OF CHICAGO PRESS, Chicago and London 2000. 

3. A CONCISE GREEK-ENGLISH DICTIONARY OF THE NEW TESTAMENT, Prepared by Barclay M. Newman, Jr., United Bible Societies Stuttgart 1993. 

4. http://www.jewishencyclopedia.com/articles/14821-weights-and-measures#217 

5. https://en.wikipedia.org/wiki/Denarius